Рада ухвалила держбюджет на 2026 рік

Верховна Рада підтримала державний бюджет на 2026 рік у другому читанні та в цілому. «За» проголосували 257 народних депутатів.

За даними трансляції парламентського засідання, проти виступили 37 депутатів, 24 утрималися, ще 27 не голосували.

Доходи бюджету-2026 становитимуть 2 трильйони 918 мільярдів гривень, видатки — 4 трильйони 781 мільярд гривень.

Перед другим читанням уряд збільшив фінансування резервного фонду на 19 мільярдів гривень і заклав додаткові видатки на підвищення зарплат педагогам, закупівлю пасажирських вагонів, житлові програми та компенсації бізнесу за майнові втрати — загалом 1 мільярд гривень. Ще 1 мільярд гривень спрямують на облаштування безпечних умов у дитсадках.

По 500 мільйонів гривень передбачено на відновлення спроможності університетів, реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні та житло для ВПО.

Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що під час підготовки документа вирішили залишити 64% ПДФО у місцевих бюджетах, щоб громади могли закривати різницю в тарифах.

Граничний дефіцит зріс майже на 6 мільярдів гривень — до 1,9 трильйона гривень. Це 18,5% ВВП.

Найбільші видатки — на сектор безпеки й оборони: 2 трильйони 806 мільярдів гривень. З них 1 трильйонів 273 мільярдів гривень підуть на зарплати військових, 709 мільярдів гривень — на озброєння та техніку.

Освітня сфера зберігає 50% зростання зарплат для педагогів. Додаткові 4,8 мільярда гривень спрямували на забезпечення підвищення виплат.

Уряд планує поетапне зростання окладів із 1 січня та 1 вересня. За розрахунками Мінфіну, середня зарплата вчителя може збільшитись приблизно на 10 тисяч гривень щомісяця.

На реформування харчування передбачено 14 мільярдів гривень, на академічні стипендії — 6,6 мільярда, на підручники — понад 2 мільярди, на проєкти розвитку Міносвіти — 17 мільярдів.

На соціальну підтримку виділять майже 470 мільярдів гривень. Виплата при народженні дитини зросте з 10 до 50 тисяч гривень, допомога по догляду — до 7 тисяч гривень.

Пенсійний фонд отримає понад 250 мільярдів гривень трансферу, на соцвиплати, включно з допомогою ВПО, закладено 133 мільярдів, пільги та субсидії — понад 42 мільярдів, підтримку людей з інвалідністю та протезування — 10 мільярдів.

Ветеранська політика отримає 19 мільярдів гривень, що на 6,3 мільярда більше за бюджет-2025. На компенсації за житло для ветеранів з інвалідністю 1-2 групи передбачено 5,7 мільярда, на програми підтримки — 4 мільярдів, майже 3 мільярдів підуть на забезпечення фахівців із супроводу, понад 1 мільярдів — на ветеранські простори.

Фінансування медицини складе майже 260 мільярдів гривень. Програма медичних гарантій отримає 192 мільярдів, централізована закупівля ліків — понад 17 мільярдів, національний скринінг для людей 40+ — 10 мільярдів. Публічні інвестпроєкти у сфері охорони здоров’я — 19 мільярдів.

Підтримка економіки та бізнесу — 52 мільярдів гривень. Збережено програму кредитів 5-7-9%, Фонд розвитку підприємництва матиме 18 мільярдів, на «єОселю» закладено 17 мільярдів.

На гранти, індустріальні парки та інші програми передбачено близько 5 мільярдів. Аграрний сектор отримає понад 14 мільярдів гривень, включно з підтримкою фермерів і розмінуванням.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що у 2026 році Україна має залучити понад 45 мільярдів доларів від міжнародних партнерів.

Питання ПДФО особливо чутливе для прифронтових громад. У статі «МикВісті»: «Місто на податках: чому скорочення ПДФО б’є по Миколаєву» йдеться про те, як зменшення частки податку напряму впливає на бюджет міста, яке відновлює школи, лікарні та критичну інфраструктуру. Миколаївська міськрада вже закликала уряд і парламент зберегти 64% ПДФО для громад.